ПАМ’ЯТКА ДЕРЖАВНОЇ ПОСАДОВОЇ ОСОБИ ЩОДО ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ

Згідно Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закону) :

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ: - це конфлікт між публічно – правовими обов’язками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси, котрі випливають з її положень як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов’язків. Іншими словами, конфлікт інтересів – це ситуація, при якій службова особа, виконуючи свої обов’язки, має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов’язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього привести.

потенційний конфлікт інтересів - наявність в особи  приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень  або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (майбутній при настанні певних обставин);

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

близькі особи - особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта.

В основі механізму врегулювання конфлікту інтересів на державній службі лежить обов’язок особи повідомляти свого безпосереднього керівника про виникнення у неї конфлікту інтересів, не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли  така особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Одночасно, безпосередній керівник або керівник органу, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Слід пам’ятати: невжиття державним службовцем та/або його безпосереднім керівником заходів щодо запобігання або врегулювання конфлікту інтересів є правопорушенням, яке тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 1729 КУпАП «Невжиття заходів щодо протидії корупції», санкція за якою передбачає відповідальність у вигляді штрафу від ста двадцяти п’яти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З метою запобігання або врегулювання конфлікту інтересів та виходячи з конкретної ситуації, безпосередній керівник повинен вжити будь-який з таких заходів:

1) усунути особу від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Умови застосування даного заходу:

- здійснюється за рішенням керівника органу де працює особа;

- конфлікт інтересів не має постійного характеру;

- можливість залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу

2)  застосувати заходи зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень.

Умови застосування даного заходу:

- неможливо усунути особу від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті;

- неможливо обмежити доступ особи до інформації;

- неможливий перегляд її повноважень;

- відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.

Форми зовнішнього контролю:

- перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів;

- виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника;

- участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.

Рішення про застосування зовнішнього контролю має містити:

- форму зовнішнього контролю;

- відомості про уповноваженого на проведення контролю працівника;

- обов’язки особи під час виконання нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень.

3)  обмежити доступ особи до певної інформації.

Умови застосування даного заходу:

- застосовується за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу;

- конфлікт інтересів пов’язаний з доступом до певної інформації;

- конфлікт інтересів має постійний характер;

- за можливості продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови такого обмеження;

- можливість доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику.

4) здійснити перегляд обсягу службових повноважень особи.

Умови застосування даного заходу:

- застосовується за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу;

- конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер;

- конфлікт інтересів пов’язаний з конкретним повноваженням особи;

- можливість продовження належного виконання нею службових завдань у разі перегляду обсягу повноважень;

- можливість наділення відповідними повноваженнями іншого працівника.

5) перевести особу на іншу посаду;

Умови застосування даного заходу:

- за рішенням керівника органу;

- конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер;

- конфлікт інтересів не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті;

- конфлікт інтересів не може бути врегульований шляхом обмеження її доступу до інформації;

- конфлікт інтересів не може бути врегульований шляхом перегляду її повноважень та функцій;

- конфлікт інтересів не може бути врегульований шляхом позбавлення приватного інтересу;

- за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи;

- переведення здійснюватися лише за згодою особи.

6)  звільнити особу.

Умови застосування даного заходу:

- якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер;

- конфлікт інтересів не може бути врегульований в інший спосіб;

- відсутня згода особи на переведення;

- відсутня згода особи на позбавлення приватного інтересу.

Законодавець також дає можливість особі у якої наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

Також, законодавчо врегульовано питання щодо запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав. Так, статтею 36 Закону «Про запобігання корупції» визначено, що зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, особи зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

При цьому, встановлено заборону щодо передачі належних таким особам підприємств та корпоративних прав на користь членів своєї сім’ї.

Що стосується обмеження спільної роботи близьких осіб, то законодавчо досить чітко розписано механізм усунення прямого підпорядкування близьких осіб під час виконання службових повноважень. Дані положення викладено в статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 32 Закону України «Про державну службу» (від 10.12.2015).

До заходів недопущення та усунення конфлікту інтересів, що виникає у разі прямого підпорядкування близьких осіб належать:

1) Повідомлення особою, яка претендує на зайняття посади державного службовця, керівництво державного органу, про працюючих у цьому органі близьких їй осіб.

2) Повідомлення працюючої особою керівника про виникнення обставин прямого підпорядкування близьких осіб та самостійне усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк.

3) У разі не усунення таких обставин, керівник у місячний строк переводить державного службовця за його згодою на іншу рівнозначну вакантну посаду у цьому державному органі, або дає згоду на переведення до іншого державного органу.

4) У разі неможливості переведення особа підлягає звільненню.

Увага! Якщо ви дізналися, що у вас наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, негайно, але не пізніше наступного робочого дня, письмово повідомте про це вашого безпосереднього керівника.Рішення про спосіб врегулювання конфлікту інтересів має бути прийняте керівником установи чи керівником органу, до компетенції якого належить звільнення особи, протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність конфлікту інтересів.

Конфлікт інтересів виникає там, де є наявність або суперечність між приватним інтересом (інтерес, що виникає із особистих сімейних, дружніх чи інших позаслужбових стосунків з фізичними чи юридичними особами, а також і у зв’язку із членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях) та виконанням посадових обов’язків.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції.

У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє так, ніби конфлікт інтересів наявний. В разі отримання підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, особа звільняється від відповідальності, навіть якщо пізніше в її діях, щодо яких вона зверталась за роз’ясненням, буде виявлено конфлікт інтересів.

В будь якому випадку, краще повідомити письмово керівника державного органу про можливість виникнення конфлікту інтересів, щоб в подальшому уникнути адміністративної відповідальності. В такому разі, якщо у особи буде виявлено наявність конфлікту інтересів, та буде з’ясовано, що керівник не вжив заходів для його усунення, до відповідальності буде притягнуто керівника державного органу за ст. 1729 КУпАП.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 1727 КУпАП):

Неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн. до 3400 грн.).

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 грн. до 6800 грн.)..

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (від 6800 грн. до 13600 грн.)..

Відповідальність за неповідомлення про конфлікт інтересів може настати і якщо особа повідомила про наявний у неї конфлікт, але не в тому порядку, який встановлено законодавством. Як приклад, можна привести повідомлення особою про наявний у неї конфлікт інтересів відділ кадрів, а не безпосереднього керівника. Або таке порушення порядку, як повідомлення безпосереднього керівника в усній формі чи в телефонному режимі. Даний аргумент може бути не взятий до уваги судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Щодо настання відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів то відповідальність настає незалежно від того чи викликала дана поведінка державного службовця настання негативних наслідків, таких як незаконне збагачення, неправомірна вигода, надання переваг тому чи іншому суб’єкту.

Вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів вже є тими негативними наслідками за які передбачена відповідальність. Тому той аргумент, що ні державним службовцем ні його близькими особами, після прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів не отримано неправомірної вигоди не може розглядатись як виправдання та підставою для звільнення від відповідальності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.84 Закону України «Про державну службу» (від 10.12.2015 № 889-VІІІ) набрання законної сили рішення суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення є підставою для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу.

Суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту передбаченого цією статтею (ч.2 ст.84).

Крім того, дані про державного службовця вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Як наслідок, під час проходження претендентом спеціальної перевірки для зайняття вакантної посади, державний орган отримує витяг з Єдиного державного реєстру та на основі цього витягу відмовляє в прийняті особи на державну службу як такій, що не пройшла спеціальну перевірку.

Та найголовніше, що згідно п. 5, 7 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну службу», встановлено, що на державну службу не може вступити особа, яка:

- піддавалась адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення – протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

- не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення.

Також, на рішення, прийняті в умовах конфлікту інтересів розповсюджується положення статті 67 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.

Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог  Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства, рішенням керівника органу, у якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, у якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

Уразі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.

Шановні державні службовці! Закликаємо Вас ще раз уважно вивчити положення Закону України «Про запобігання корупції», що стосуються конфлікту інтересів, шляхів його запобігання та врегулювання.

При прийнятті рішень та вчиненні дій зважайте навіть на можливість виникнення потенційного конфлікту інтересів, за який настає адміністративна відповідальність. Не буде помилкою зайвий раз письмово повідомити безпосереднього керівника про наявність потенційного чи реального конфлікту інтересів, навіть якщо за результатом розгляду вашого повідомлення не буде виявлено будь-яких ознак конфлікту інтересів.

Якщо у вас є сумніви щодо наявності у вас конфлікту інтересів не вчиняйте дій та не приймайте рішень за наявності таких умов.

Пам’ятайте, що після набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, ви не тільки понесете покарання у вигляді штрафу, але й втратите право на державну службу, як мінімум, на 3 роки.

Якщо ви отримали доручення  виконувати рішення, прийняте керівником в умовах конфлікту інтересів або вважаєте його незаконним або таким, що становить загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, ви повинні негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу в якому ви працюєте (ч. 3 ст. 44 ЗУ «Про запобігання корупції»).