ПРАБАБЦЯ НАШОЇ САПАЧКИ

«Моти́ка – сільськогосподарський інструмент у вигляді широкого металевого полотна, прикріпленого під кутом до держака. Відома з глибокої давнини як ручне знаряддя для обробки ґрунту під посів». Саме так називає новий експонат музею Вікіпедія. Але перед тим, як вішати мотику на стіну музею, треба було привести її в належний стан. Бо те, що принесли до музею, навіть до рук брати було гидко.

Але, не полінилася ж людина і пішла до музею. Хоча могла здати її в металобрухт, щоб відбити затрачений бензин. Тому… струм, чистка, брудні руки…

Навіть не підраховано скільки витрачено часу і коштів, щоб це непотребство обернулося на мотику. На превеликий жаль, в свій час, коваль використав не дуже якісний метал. І час вигриз з мотики саме «смачненьке». Щоб вберегти мотику для історії ще треба в аптеці придбати льняної олії і змастити це «диво».

І тепер прабабцю нашої сапачки пора на стіну музею. Поряд з бабцею той же сапки.