НАРОДНИЙ МУЗЕЙ НАРОДНИХ РЕМЕСЕЛ ТА ПОБУТУ СЛОБОЖАНЩИНИ С. КОСІВЩИНА

«ЇЖАК»

 Цей «дивний» шкіряний пасок, втиканий цвяхами, викликає інколи сам запитання – «А що це таке?»

І, майже завжди, немає у відвідувачів вірної здогадки – для чого цей виріб зробила людська рука. Хоча він висить поряд з поличкою, на якій рядком стоять глечики для молока як підказка…

Корова була необхідною в селянському господарстві. Бо вона давала молоко, яке годувало родину і вдячна родина називала свою корівку, не тільки ім’ям, але й лагідно – «годувальницею».

Але до чого тут пасок з цвяхами? Корова, в першу чергу, «виробляє» молоко для своєї дитини, для телятка. І от на пичку цього телятка і пов’язували пасок з цвяхами…

– Щоб вовки не з’їли?

– Ні… Щоб телятко, коли пасеться з своєю мамою-корівкою на лузі, захотівши поїсти-попити маминого молочка і полізе до вимені – отримав облизня. Бо цвяхи почнуть колоти матусю і вона прожене, і не підпустить до вимені своє телятко…

Отак і повернуться додому корова, повна молока, і голодне телятко…

Господиня подоїть корову і вже тоді дасть молока малому теляті.

І назвали в народі такий оберіг молока – «їжаком».