Народний музей народних ремесел та побуту Слобожанщини с. Косівщина

ЗМІЙ-ОХОРОНЕЦЬ

 Якщо людину вкусила змія,

значить вона когось образила.

Індійська мудрість.

 

Ви хочете зайти в хату, ви відчинили двері, ви переступили через поріг і стали на… змію. На ЗМІЮ!!! Але під ногами різнокольоровий круглий килимок. Далі вся підлога встелена смугастими доріжками. Де змія?

Дерев’яний гачок, який легко вистругати з трісочки. Роздерте на смужечки непотрібне дрантя, яке вже виконало свою основну функцію. І магія почалася. Плетуть жіночі руки спіраль, добавляючи все нові різних барв смужечки, щоб килимок вийшов якомога ширшим. Щоб перекрив прохід в хату! Щоб неможливо було зайти всередину, не ступивши на килимок.

Цей килимок і є символом Змія, який береже твою оселю. Від чого береже? Що робить Змій в українській хаті? Він з’явився не сам і не попав сюди випадково, його помістили в хаті господарі оселі. Віра наших предків не була релігією, це був їх світогляд. Наші предки були ближчі до природи, вони були частиною природи і поганого б не пустили в хату. І не прикрашали б зміями багато речей в хаті, якщо тільки вони не надіялись на захист з боку Змія від лиха, яке хочуть і можуть занести в хату і в життя «добрі» сусіди чи знайомі.

Культ Змія не перейнятий чи запозичений у когось, а отриманий у спадок від наших пращурів і частково збережений дожив до наших днів, хоча і втратив своє значення. І тут з’явилось багато охочих пояснити нам наше, але так, щоб це вже було й не наше. І складається враження, наче комусь вигідно вкрасти або забалакати правду.

Які асоціації виникають в нашій голові, коли ми чуємо це слово – змія. «Змія підколодна, гадина повзуча, вжалить і зуби сховає, не вкусить так засичить, пригрів гадюку в пазусі» і багато подібного. А чи так насправді? Є така притча:

Йде людина лісом. Захоплена звуками, запахами і всім, що попадається назустріч і… не дивлячись під ноги і не помічаючи, наступає на змію. Оп-с-с-с! Тільки чомусь змія не вкусила, а змія вирішила для себе: «Мабуть сліпенький». А людина знову наступає і знову змія терпить: «Мабуть жартує». І тільки коли людина наступає втретє, змія вирішує: «Мабуть знущається» і кусає людину.

Чому змія не вкусила з першого разу?

Мабуть не таке в неї призначення.

Скільки разів ми чули від сусідів, а особливо сусідок:

-  «Виходь на двір, тут так гарно дихається»,

- «Не хочу бруднити тобі в хаті, гляди які чоботи»,

- «Виходь сусідонька поговоримо без зайвих вух, треба тобі дещо розповісти».

Так треба, аж губи трусяться, бо промовчить і в роті завоняється. А в хату заходити ніззя! Бо ступить на килимок-змію і все недобре, весь бруд, що заготовлений для ваших вух і душ, залишиться в килимку. А «добра» сусідонька буде кліпати очима і повторювати знайому багатьом фразу - «І чого я до тебе приходила?»….

Уривок з книги Олександра Кисельова «Байки з музею».

А коли закінчиться карантин, запрошуємо всіх бажаючих до музею, послухати оповідки про експонати і ще про різне

                                                                                                                                                         Олександр Кисельов