ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ НЕ МАЄ ПРАВА НА ПОВТОРЕННЯ!

Керівники області взяли участь у скорботних заходах, приурочених до 85-річниці Голодомору і вшанували пам'ять українців, які загинули в 1932-1933 роках

Сумщина – серед областей України, що найбільше постраждали в роки Голодомору. В області зберігається понад 100 місць поховань, понад 300 пам’ятників і пам’ятних знаків жертвам голодоморів. І до одного з таких місць – Меморіалу в селі Піски Буринського району – приїхали сьогодні  люди з усієї області.

«У Пісківській сільраді, на території якої ми зараз знаходимося, у 30 роках ХХ століття проживало 2140 осіб. Голод 1932 – 1933 років забрав майже дві третини людей, – зазначив керівник апарату облдержадміністрації Дмитро ЖИВИЦЬКИЙ. – Науковці стверджують, що саме на цьому місці, де зараз створено Меморіал жертвам Голодомору, поховано близько 250 осіб. Усі вони померли жахливою смертю від голоду, а не від надуманих радянською владою хвороб».

За словами посадовця, немає жодної родини в Україні, якої б не торкнулась ця трагедія. Не оминув голод і його родину.

«Коли мій дід, уродженець Кролевецького району, розказував мені про Голодомор, він не міг стримати сліз. Адже у нього брати і сестри померли від голоду в ті роки. На їхньому подвір’ї зробили колгоспний двір і забрали все, крім насіння буряка та коноплі. Саме це доводилося варити і їсти, – говорив Дмитро Живицький. – Українців імперіалістична Росія завжди хотіла впокорити, знищити. І, на жаль, те, що відбувається сьогодні, це продовження, як сказав Президент України Петро ПОРОШЕНКО, багатовікової гібридної війни Росії проти нашого народу. Ми не маємо права про це забувати. Трагедія Голодомору не повинна повторитися».

До Меморіалу прийшли всі жителі села – від малого до великого, щоб пом’янути жертв Голодомору. Не змогла прийти тільки найстарша жителька села Варвара МУСІЯКА. Їй уже 92 роки, і коли згадує про ті часи, дуже хвилюється. Але довгожителька передавала добрі побажання усім учасникам мітингу-реквієму і теж говорила, що цей злочин проти українців не має права на забуття.

«Вона часто згадує про голод. Говорить, що зараз, на щастя, всього вистачає. А тоді люди ходили голодні, пухлі. Розповідає, як жолуді ходили збирати і з них харчі собі робили, із насіння щавлю, сухого жому, гнилої картоплі. А помирали люди купами, – розповідає місцева жителька Галина РУДЕНКО. – Вона мені розповіла, що на місці цього Меморіалу була велика яма, і сюди звозили трупи людей. Одного разу якусь бабусю привезли сюди ще живою і кинули в яму. А вона проситься: «Не треба! Я ще жива». Сердешна вилізла з тієї ями, її підібрали односельці і прожила вона ще довго».

Пройшли скорботні заходи і в обласному центрі. До пам’ятника жертвам Голодомору разом із жителями міста прийшов і заступник голови облдержадміністрації Микола ПОДОПРИГОРА.

О 15:45 голова облдержадміністрації Микола КЛОЧКО візьме участь у акції «Засвіти свічку», що відбудеться у сквері Т.Г.Шевченка на вулиці Соборній. Традиційно жителі області в рамках акції викладуть символічний хрест із запалених свічок і у хвилину мовчання згадають своїх рідних, всіх невинно закатованих голодом.  

А кожен із нас у цей пам’ятний день має запалити у себе на вікні свічечку в пам'ять про наших земляків, чиї душі полетіли в небо в роки голоду і репресій, в роки мук і тортур, в роки знищення нашої нації. 

Взято з:http://sm.gov.ua/uk/arkhiv1/14428-trahediya-holodomoru-ne-maye-prava-na-povtorennya.html