НАРОДНИЙ МУЗЕЙ НАРОДНИХ РЕМЕСЕЛ ТА ПОБУТУ СЛОБОЖАНЩИНИ С. КОСІВЩИНА

Копач для цукрових буряків

Поза увагою відвідувачів музею залишається вся підготовка майбутнього експонату до споглядання. Речі, що попадають до музею, не завжди в тому стані, щоб їх відразу можна виставляти в експозицію.

Цей копач буряків навіть неприємно було брати до рук. Мабуть його з такими ж відчуттями пізньої осені тримали в руках ті, кого послали рятувати на поля вирощений врожай цукрових буряків. В радянський період на Сумщині було багато заводів по переробці буряків на цукор. І багато полів було засаджено цукровими буряками. Коли в колгоспах не вистачало ні людей, ні часу, на допомогу присилали працівників з міст.

Копач був брудний, ржавий і не вистачало упора для ноги. В держаку тільки залишився квадратний отвір. При розбірці виявилося, що держак і спочатку був замалим в діаметрі і була підмотана мішковина. Саму залізну частину чистив електролізом. Потихеньку відпадала ржа і під щіткою з’являвся чистий метал. Держак відчищено від бруду і пригладжено шліфувальною шкуркою. Упор зроблено з старого кованого цвяха. Його вирівняв, прибрав шляпку, зістарив місця відпилу і почистив електролізом. Також вичищено маленький цвяшок, що з’єднував залізну частину з держаком. Все залізо натерто льняною олією для консервації. Мішковина випрана і знову обернуто нею держак.

Копач зібрано і можна виставляти в музеї.