ПОВЕРНЕННЯ З ФРОНТУ. ЩО МАЄ РОЗУМІТИ СУСПІЛЬСТВО?

З «Довідника безбар’єрності» – про необхідність вже зараз дбати, яким чином облаштувати для ветеранів зручний безбар’єрний простір, забезпечити можливості для повноцінного життя, мотивувати до активності

Озирніться навколо, придивіться до своїх друзів, колег. Майже у кожного з нас у найближчому колі знайомих є людина, яка боронить Україну від російської агресії або повернулася з війни.

Ці люди здебільшого не професійні військові, які пройшли довготривалу спеціальну підготовку і присвятили себе службі. Наші Захисники і Захисниці раптово залишили звичайне життя цивільної людини та пішли на фронт після доволі короткотривалого навчання. А там – найстрашніша війна цього століття в найгірших її проявах.

Це може травмувати. Пережите на війні залишає свій відбиток, змінює людину. У кінцевому підсумку до мирного життя одночасно повернуться від 1 до 5 мільйонів людей – носіїв унікального досвіду участі в бойових діях, який змінює цінності.

Дуже важливо не поширювати міфи про те, що всі учасники війни – ветерани і ветеранки – «психовані», «неврівноважені», «з ПТСР» тощо. З війни непросто повернутись усім, проте це не означає, що в усіх буде ПТСР. Нерідко проявами пережитого досвіду може бути депресія, прагнення ізолюватися («мене ніхто не розуміє»), закритися в собі. Більша частина людей впораються з цим за підтримки оточення і не матимуть важких наслідків.

Суспільство має знати, як зустрічати ветеранів і ветеранок, розуміти, як створити найбільш сприятливі умови, які допоможуть відновитися й розпочати цивільне життя.

Один із найважливіших моментів – велика кількість людей з інвалідністю, набутою внаслідок війни: люди з ампутованими кінцівками, порушеннями слуху і зору тощо. Необхідно вже зараз думати, яким чином облаштувати їм зручний безбар’єрний простір, забезпечити можливості для повноцінного життя, мотивувати до активності.

З «Довідника безбар’єрності»: https://bf.in.ua/combat_exp/povernennia-z-frontu-shcho-maie-rozumity-suspilstvo/