МАЙЖЕ ІКОНА

Часто на базарі можна побачити, як продають ікони, на яких тільки голова, руки і ноги. Пояснення дуже просте. В музеї, серед подібних, зберігається одна така ікона. Вона з села Мала Ворожба Лебединського району. Трохи більше як сто років тому, в селі проживали два «богомази» – ті, хто малювали ікони на замовлення

НЕПРОЛИВАЙКА

Так називалася чорнильниця, що мандрувала з нами в школу, а після закінчення занять зі школи додому. Стояла вона в куточку портфеля. Прийшов в клас, постав на лаву у спеціальне кругле заглиблення. Черговий брав чайник з чорнилом і доливав кому треба. А ми витирали чорнильницю промокашкою – такий спеціальний папірець був в кожному зошиті

ЛОЖКОРІЗ

 Коли археологи знаходять залишки такої ржавої залізяки, то відразу розуміють – мешканці  стоянки, поселення чи городища їли варену рідку їжу. Для якої потрібна ложка і яку не можливо вирізати без цієї «залізяки»

Руїни церкви Олександра Невського ХVIII ст. у с. Битиця

Кам’яна однопрестольна церква Олександра Невського у селі Битиця є справжнім скарбом для тутешніх жителів. Довго воювали вони для збереження цього собору дідів та прадідів, щоб донести хоча б якось її до нашого часу, нашим дітям та онукам. Точна дата створення церкви невідома

«ЇЖАК»

Цей «дивний» шкіряний пасок, втиканий цвяхами, викликає інколи сам запитання – «А що це таке?»