НАРОДНИЙ МУЗЕЙ НАРОДНИХ РЕМЕСЕЛ ТА ПОБУТУ СЛОБОЖАНЩИНИ С. КОСІВЩИНА

НЕЗВИЧНІ ЗВИЧНІ РЕЧІ

В музеї є багато експонатів, яке не трапляються в сучасному житті. А ті, що ще є в вжитку, якщо і мають на собі орнаменти, значення останніх невідомо.

Є в музеї «сільничка 50-х років ХХ століття. Майже 1000 років як насаджено нам християнство. А на сільничці невідомим майстром вирізано Сонце і по два Повітряних Змія з кожного боку. Мистецтвознавці називають такий орнамент «драбинкою». Він нагадує доріжки, які ви стелили в хаті, щоб захистити свою домівку. Ручки сільнички це стилізовані голови коней, що возять з ранку до вечора Сонце по Небу. Якщо сільничка зроблена в формі качечки, то це для нічного Сонця, яке качечка перевозить по підземному морю, щоб на ранок Сонце вийшло на свою роботу.

Ось тарілка, часів заснування нашого міста, точніше залишки тарілки. В центрі тарілки майстер намалював Сонце, по колу Змій, що рухається. Мистецтвознавці називають цей орнамент «косичкою». Такі тарілки-обереги ставили на ребро на поличках мисника в ті часи, коли він був не шафою, а простими вузенькими поличками з’єднаними докупи. І у таких тарілок була своя робота, вони не тільки прикрашали приміщення, а були своєрідним пилосмоком (про мисник читайте у главі «Тримаючи хату»). Як часто мились тарілки? В залежності від того, який лад в оселі – раз на рік, раз на місяць, раз на тиждень, кожного разу після гостювань баби Палажки.

Виходить наші предки вшановували Сонце, Місяць, Землю на якій жили, вогонь і воду, що давали життя і змії не були для них ворогами? Вони вірили в Повітряного Змія, що береже все живе на Землі. Під його захистом народжуються діти і тварини дають приплід, на полях колоситься жито, пшениця і всяка пашниця, життя не скінченне».

Уривок з книги Олександра Кисельова «Байки з музею».

А коли закінчиться карантин, запрошуємо всіх бажаючих до музею, послухати оповідки про експонати і ще про різне

                                                                                                     Олександр Кисельов