НАРОДНИЙ МУЗЕЙ НАРОДНИХ РЕМЕСЕЛ ТА ПОБУТУ СЛОБОЖАНЩИНИ С. КОСІВЩИНА

Мухоловка

На чорній кришці піаніно стоїть на трьох ніжках скляна, майже куля, з двома отворами. Форма ніжок вказує на її гутне походження. Верхній отвір прикритий скляною пробкою, можливо не «рідною». Показую цей предмет відвідувачам - «Що це і яке його призначення?» Відповіді від смішних до диковинних: підсвічник, скло від гасової лампи, карафка. А правильна відповідь досить проста - мухоловка!

Скільки їй років і де її виготовили невідомо. Мухоловки випускали з кінця ХІХ до середини ХХ століття. Як нею ловили мух? Були різні варіанти. Наливали всередину солодку воду, квас або молочну сироватку. Або всередину наливали просто воду, а якраз під нижнім отвором мазали на папірець солодку принаду – трошки варення чи меду. Могли покласти шматочок хліба, обсипаного цукром.

Олександр Купрін («На покое», 1902) описує, як нею ловили мух в 1899 році:

«в некоторых домах ставят такие стеклянные мухоловки с пивом? Наберется туда мух видимо-невидимо, и все они в собственном соку киснут да киснут, пока не подохнут».

В 1928 році вийшла брошура Г.Б. Гецова «Уничтожайте мух»:

«Вход в мухоловку сверху закрывается пробкой. Муха забирается снизу в мухоловку и, не зная, как обратно выбраться, погибает через некоторое время в жидкости сосуда. Если убрать все крошки со стола, если прикрыть хорошо продукты, мухи за короткое время собираются в мухоловку массами».

Пізніше симпатичні мухоловки з нашого побуту витіснились бридкими «липучками».

В музеї є, знайдена на сумському горищі, невикористана «Липкая лента» з лаконічною назвою «МУХОЛОВ». Випущена  заводом побутової хімії Житомирського облмісцепрому в Коростені. Відбулася ця подія в березні 1968 року. Завод гарантував дієвість «липучки» на 6 місяців при дотриманні інструкції:

«Перед употреблением подогреть. При вытягивании раскручивать. На солнце и сквозняках не вывешивать».

І коштувало в той час це диво полювання «смішну» в наш час ціну - 2 копійки. Непривабливий мала вигляд обліплена мухами «липучка», ще не приємніше було випадково, по необачності влипнути в неї волоссям чи обличчям.

Скляні мухоловки можна зустріти тільки експонатами в музеях, а «липучки» живі і в наші дні. Таке життя!

Використано фрагмент з книги Олександра Кисельова «Байки з музею».

Як Вам сподобалось, запрошую до музею, після закінчення карантину.

                                                                                                                                                         Олександр Кисельов